- відтяти
- [в'ідт’а/тие]
-д'ітну/, -д'ітне/ш, -д'ітнеимо/, -д'ітнеите/; мин. -т'а/ў, -т'ала/; нак. -д'ітни/, -д'іт'н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відтяти
Смотреть что такое "відтяти" в других словарях:
відтяти — див. відтинати … Український тлумачний словник
підтяти — див. підтинати … Український тлумачний словник
підтяти — [п ід( )т’а/тие] д ітну/, д і/тнеиш/ д ітне/ш, д і/тнеимо/, д і/тнеитеи/ д ітнеите/; мин. та/y, т ала/; нак. д ітни/, д іт(‘)н і/т … Орфоепічний словник української мови
відтяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підтяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відтятий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відтяти 1). || відтя/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
відчикрижити — жу, жиш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відтяти частину чого небудь … Український тлумачний словник
зчісувати — ую, уєш, недок., зчеса/ти, зчешу/, зче/шеш, док., перех. 1) розм. Те саме, що розчісувати. 2) тільки док., перен., розм. Відтяти, зрізати. 3) спец. Розчісуючи, чешучи, знімати, видаляти частину шерсті, пуху тощо … Український тлумачний словник
обезножити — жу, жиш, док., перех.; наказ. сп. обезно/ж. Позбавити ніг, відтяти ноги … Український тлумачний словник
підтятий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підтяти. || підтя/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Зрізаний, зрубаний у нижній частині … Український тлумачний словник
